Знайомимося з одним з найкрасивіших і найдивовижніших місць в Індонезії Повна назва національного парку - Бромо-Тенгер-Семеру. Парк був заснований 14 жовтня 1982 року. Він має площу 502,76 км², керується Міністерством навколишнього середовища та лісового господарства Індонезії. Парк є єдиною природоохоронною територією Індонезії, де є ерг (піщане море), який був самостійною територією, що охороняється ще з 1919 року. Як випливає з назви, «перлиною» парку є кальдера стародавнього вулкану Тенгер, з якого піднялися п'ять нових вулканічних конусів, найпримітніший з яких — Бромо (2329 м); та вулкан Семеру (3676 м) — найвища гора острова Ява і третя за висотою гора країни. Ясна річ, що ці місця вкрай популярні у туристів усього світу та в останні роки особливо популярні і у самих індонезійців. Індонезія зараз – це Азіатська держава, що динамічно розвивається, де вже почав активно формуватися середній клас, який зараз дуже багато подорожує по своїй рідній країні. Якщо 10 років назад на основних оглядових точках можна було побачити майже самих іноземців (80% туристів), то зараз ситуація кардинальним чином змінилася. 80% – це вже індонезійці, а 20% – іноземні мандрівники. Світанок у вулкана Бромо традиційно зустрічають на декількох оглядових точках, які розташовані на схилі стародавнього вулкана Тенгер. Вже за кілька годин до світанку кілька сотень, а у вихідні дні і тисяч, людей займають кращі місця, щоб насолодитися дивовижним видовищем. Після того, як сонце встало, всі, хто зустрічали світанок на оглядових майданчиках, вирушають донизу у підніжжя вулкана Бромо, щоб зійти на край кратера і послухати, як булькає і кипить наша Планета. Найскладнішим для нас з Олею було зробити так, щоб ми могли познімати світанок в майже повній самоті. Насолодиться спілкуванням з Бромо наодинці - без натовпів туристів. Вивчивши тему зустрічання світанку в Національному парку Бромо, ми зробили деякі висновки і вирішили поміняти план «навиворіт». Для цього ми поїхали на світанок не до оглядового майданчику, а одразу на Бромо. Оля з ліхтариком, в повній темряві, піднялася на край вулкана і вихопила неймовірно емоційні миті світанку над ним в майже повній самоті.