top of page
02. DJI_0645.JPG

НОВА ЗЕЛАНДІЯ з ПАГАНЕЛЯМИ на джипах

17 днів

28 осіб

3290

-6.webp
2.webp
-4.webp
paganel.tv(1).jpg
pngwing.com (5).png
pngwing.com (2).png
pngwing.com (3).png

ДАТИ ПРОВЕДЕННЯ

групу набрано

20.01.2024 - 05.02.2024

1 ГРУПА

ДАТИ

20.01.2024  - 05.02.2024.

ВАРТІСТЬ

3290 Euro

ГРУПА

28 осіб (по 7 джипів по 4 людини у кожному)

1.png

ВАРТІСТЬ ТА УМОВИ

ВИД ВІДПОЧИНКУ

Нормальна фізична підготовка, права на керування авто міжнародного зразка, наявність візи Нової Зеландії.

РІВЕНЬ ПІДГОТОВКИ

Пригоди, джипи, трекінги, знайомство з автентичними культурами.

ГІДИ 

Andrey Andreev

Експедиційний лідер, фотограф, фільммейкер

paganel.tv(37).jpg

Експедиційний лідер, фотограф, перекладач

ОПИС

Вже декілька років Паганелі проводять подорожі по Новій Зеландії. У  2020 році ми прожили декілька місяців у цій країні, намотавши по ній майже 13500 км. Нам є, що вам показати, і ми знаємо, як це зробити максимально яскраво, насичено. Експедиція Паганелів 2024 року по Новій Зеландії буде проводитися на джипах. Ми відмовилися від автобусного формату, щоб бути максимально мобільними, оперативними, побачити якомога більше.

03. AO1I1961.JPG

Нова Зеландія — найвіддаленіша від Європи країна, вона розташована точно з іншої сторони глобуса від Іспанії та Англії. На нас чекає  дивовижна природа у країні «навпаки». Летіти туди дуже далеко, тому ми вирішили встигнути подивитись все, ну, чи майже ВСЕ, програма дуже насичена, ми маємо побачити саме-саме, що тільки можливо за такий короткий період.

Нову Зеландію рекламувати не потрібно. Це надзвичайно гарний і унікальний край, в якому збереглася його незаймана природа та самобутність. Наша подорож об’єднає найцікавіші, на наш погляд, місця одразу на двох островах Нової Зеландії, які можна вмістити в 17 днів подорожі.

Розпочнемо ми експедицію на Північному острові, де побачимо Окленд; неймовірні печери світлячків, куди заліземо в касках і з ліхтарями, і здійснимо унікальний Black Water Rafting; побуваємо в маорійському селі, де станцюємо знаменитий бойовий танець Хака; заїдемо в гості до хоббітів у Хоббітонію і дістанемося до краю гейзерів Вай-о-Тапу; піднімемося на копію Фудзіями — вулкан Таранакі, а потім, як тільки переберемося на Південний острів, продовжимо знайомитися з Новою Зеландією.

На Півдні нам доведеться побачити і «почипати»: пляжі, тварин і птахів, місто екстремальних розваг Квінстаун, Національний парк Фіордленд та оспіваний у піснях Мілфорд Саунд, Парк Аоракі,  Маунт Кук та дзеркальне озеро Метісон, льодовик Франца Йосифа, Пинакаїкі та багато іншого.

Друга група пройде цей маршрут у зворотному напрямку. Вона розпочне в Крайстчерчі та закінче в Окленді.

97996481_4080498795308616_3634734924575014912_o.jpg

Це буде дуже-дуже гарна, насичена, неймовірно цікава подорож! Ви щасливчики, якщо все ЦЕ побачите на власні очі.

У ВАРТІСТЬ ЕКСПЕДИЦІЇ ВХОДИТЬ:
 

- трансфери за маршрутом згідно програми;  

- проживння в комфортабельних готелях та мотелях рівня 4-3 зірки (двомісне розселення);

- оренда джипів на весь термін подорожі; 

- автомобільна страховка;

- пальне на 3700 + км дороги (а саме стільки нам належить намотати під час нашої експедиції); 

- вхідні квитки в національні парки та приватні території згідно програми; 

- тур в печеру світлячків Waitomo з програмою Black Water Rafting та орендою необхідного спорядження;

- вхідні квитки в село Хоббітон;

- вхідні квитки в парк Waiotapu;

- вхідні квитки в парк Redwoods; 

- вхідні квитки в Whakarewarewa Thermal Village;

- вхідні квитки в Waikite Thermal Pools;

- вхідні квитки в парк Orakei Korako; 

- відвідування Museum of New Zealand;

- відвідування Marlborough Valley;

- круїз на Мілфорд Саунд;

- вхідні квитки в Mitai Māori Village;

- хілінг сесія з шаманом та урок бойового танцю Хака;

- вхідні квитки в сільце-музей золотовидобування; 

- платні автостоянки за програмою; 

- екскурсії за програмою; 

- човни та пороми за маршрутом; 

- послуги місцевих гідів та хелперів; 

- послуги місцевого професійного гіда на всіх етапах експедиції; 

- послуги гідів команди Paganel Studio.

У ВАРТІСТЬ ЕКСПЕДИЦІЇ НЕ ВХОДИТЬ:
 

- міжнародний авіапереліт з вашого будинку до Нової Зеландії та назад; 

- віза;

- харчування (зверніть увагу, що в Новій Зеландії сніданки та інше харчування не включені у проживання в готелях); 

- персональна страховка;

- доплата за одномісне розміщення;  

- доплата за додаткові заходи, винні тестинги, екскурсії, які не входять до основної програми.

ВАЖЛИВО!

У зв’язку з тим, що наші експедиції не включають міжнародні перельоти до місця старту програми, ми не можемо відповідати за зміни умов перельоту авіакомпаніями або зміни вимог аеропортів. Оскільки наші мандрівники злітаються з різних країн та міст, ми ніколи не беремо участь у купівлі авіаперельоту та обмежуємося винятково консультативними послугами щодо підбору рейсів. За покупку та техпідтримку відповідають авіаагенти або авіакомпанії, у яких були придбані квитки.

2.webp

МАРШРУТНИЙ ПЛАН

ПРОГРАМА ПОДОРОЖІ

День 1
20.01.2024

Переліт із вашого міста в Окленд. Через те, що наша подорож розпочинається і закінчується в різних місцях (Окленд — Крайстчерч), ми рекомендуємо купляти переліт на авіакомпанії, які здійснюють перельоти в обидва міста: Emirates, Southrn China, Singapore Air і т.д. 

Самостійний трансфер до затишного комфортабельного готелю рівня 4*, який знаходиться поруч з аеропортом. Знайомство з гідами. Відпочинок після довготривалого перельоту. 

Увечері збираємося в холі готелю для брифінгу. Перевіряємо, чи встановлені карти і точки по маршруту. Екіпажі знайомляться один з одним.

День 2
21.01.2024

Вранці збираємо речі. Пакуємося. Водії займаються отриманням джипів. Закінчивши з усіма формальностями, водії повертаються за своїми екіпажами, які терпляче чекають в готелі. Завантажуємо речі в машину. Зверху вкладаємо купальники та рушники, які нам скоро знадобляться. Отримуємо останні інструкції щодо графіка та маршруту і видвигаємося в сторону легендарного Роторуа — найбільш геотермального міста на Землі.  Однак до Роторуа нам доведеться пережити дивовижну і дуже цікаву, трішки екстремальну пригоду в печерах світлячків  Вайтомо. Переїзд близько 190 км. 

Приїжджаємо на базу, де проходимо детальний інструктаж. Групу розділяємо на 2 частини. Перша і друга частина загону Паганелів вирушать до печер з різницею у 30 хвилин.  Переодягаємося в купальники та плавки. Отримуємо гідрокостюми товщиною 5 мм неопрену (температура води у підземній річці, куди нам доведеться занурюватися — 12-15 градусів тепла). Приміряємо на себе чоботи, каски та ліхтарі. Отримуємо спеціальні надувні круги, на яких будемо пливти по підземній річці. Тренуємося з місцевими інструкторами-гідами на тему подолання перешкод у печерах, стрибків з водоспадів тощо. Залишаємо телефони та фотокамери на зберігання в наших джипах (всередині печер  вас будуть фотографувати місцеві гіди). Завантажуємося у спеціальний шатл-бас і їдемо до місця, звідки починається наш Black Water Rafting тур.

Описувати те, що з вами там відбуватиметься, ми не будемо. Можу сказати, що це буде дуже незвичайна та яскрава пригода, яку ви запам’ятаєтаєте на все життя. Загальний час заходу займе у нас з вами близько 3-х годин. Багато лазимо по печерах, плаваємо по підземних річках, стрибаємо в невеличкі водоспадики, милуємося сталактитами, сталагмітами і знаменитими комариками, які світяться — Титиваї, личинки яких «плачуть» і випромінюють світло, але не просто так, для освітлення, а в якості приманки для комах, можливо, своїх же співродичів. І чим більше личинка голодна, тим сильніше світло. Виглядає надзвичайно гарно і космічно. Вибираємося із печер. Здаємо гідрокостюми, каски, ліхтарі, чоботи, беремо свої рушники та йдемо приймати гарячий душ. Після душу йдемо до місцевого кафе, де нас усіх нагодують смачним супчиком з рогаликами. Розсідаємося по машинах, продовжуємо наш шлях.

Переїзд близько 140 км. Після прибуття до Роторуа, розміщуємося в готелі, де проведемо найближчі три ночі. Приводимо себе в порядок. Йдемо гуляти містом. Бажаючі можуть піти в термальні джерела, якими знаменитий цей край. 

Увечері збираємося разом і проводимо традиційний вечір знайомств Паганелів. Вручаємо експедиційні футболки та значки. Вечеря. Відпочинок.

День 3
22.01.2024

Встаємо якомога раніше. Снідаємо своїми припасами. Сьогодні у нас новий чудовий, насичений день. Спершу ми побуваємо в культовому Хоббітоні:)  Після сніданку беремо тільки фотокамери, гарний настрій, крем від сонця, грузимося у джипи і мчимо 75 км в той самий Шир — село хоббітів  із фільму «Володар Перснів», завдяки якому увесь світ дізнався про красу Нової Зеландії. 

Село користується неймовірною популярністю у туристів, адже там все облаштовано таким чином, нібито в селі насправді проживають хоббіти.

Будиночки хоббітів були збудовані в Новій Зеландії для зйомок фільму «Володар перснів». Історія Толкіна настільки вразила режисера Джексона, що вн вирішив побудувати декорації в натуральну величину зі справжніх матеріалів.

Після переговорів з успішними фермерами, кіногрупі був наданий дозвіл на будівництво справжнього села. Будівельні роботи розпочалися у 1999 році.

Навіть садки і городи хоббітів режисер вирішив зробити справжніми. Подібно тому, як виношують дитину, з’явився на світ Хоббітон. Команда Джексона будувала селище цілих 9 місяців. До прокладання дороги від автостоянки до Хоббітона режисер залучив військових Нової Зеландії. Після завершення зйомок в реальне село стали приїжджати шанувальники «Володаря Перснів». Місцеві фермери висловлювали невдоволення тим, що туристи їх відволікають від роботи.  Через деякий час в Хоббітон почали організовувати тури. Гіди взяли на себе роль оповідачів, і фермери полегшено зітхнули, адже тепер вони могли спокійно займатися своїми справами.

Туристичне село являє собою 37 будинків з круглими фасадами та різьбленими вікнами. В селі є місток через озеро, пасовище для тварин. Млин та живопліт додають у сільський антураж чарівності. В Хоббітоні працює бар «Зелений дракон», де можна смачно пообідати чи повечеряти простими, але ситними стравами. Там же розливають по кружках ель всім бажаючим.

Після відвідування Шира повертаємось приблизно 75 км до столиці гейзерів усієї Нової Зеландії — місто Роторуа. Обідаємо в одному з ресторанчиків міста, а далі на нас чекає прогулянка в гарному і дуже незвичайному місці, яке називається Ред Вудс.

Redwoods — це великий шматок лісу з каліфорнійських секвой та місцевих папоротників, які прекрасно ростуть серед гігантських стволів. Названо папоротник на честь знаменитого американського парку гігантських секвой в Каліфорнії. Територія Redwoods є частиною великого лісу Whakarewarewa. У 2015 році тут підвісили (на висоті в десять-п'ятнадцять метрів), близько 700 метрів доріжок. І тепер можна гуляти підвісними доріжками серед гігантських дерев.

У грудні 2016 року зробили доступними нічні прогулянки по підвісному парку. Один просунутий новозеландський художник Девід Трубридж створив дизайн нічного парку, розмістив на деревах величезні ліхтарі та різне тематичне підсвічування. Стало просто космічно неймовірно.

Далі закуповуємо у супермаркеті смаколики для сніданку. Вечеря. Відпочинок.

Загальний кілометраж 160 км. Ніч у Роторуа.

Якщо залишилися сили, то опціонально знову йдемо купатися до відомих у місцевої досвідченої публіки Полінезійських термальних Спа.

День 4
23
.01.2024

Цей день у нас буде не менш цікавим, ніж попередній. Роторуа — місто, яке розташоване в оточенні кількох згаслих вулканів біля озера, славиться своїми гейзерами, озерами, ну і, звичайно, історією войовничих племен Майорі. 

Маорійською мовою назва міста досить просто звучить — «друге велике озеро нашого шефа Кауматамомої». Цей стародавній Кауматамомої був племінником шановної людини, вождя.

Зранку ми їдемо до парку гейзерів Wai o Tapu або в гості до «диявола». Не обіцяємо побачити його самого, але обстановку відчуваємо. «Брама пекла», «Чорнильниця диявола» — всі ці дивовижні місця ми обов'язково відвідаємо. Це англійські назви, які вразливі європейці дали гейзерам, а маорі називали ці місця романтичніше — «Священні води».

Усе це — область із високою геотермальною активністю. Закінчивши прогулянку, закуповуємо сувеніри в місцевому магазинчику і виїжджаємо на обід у Роторуа до місцевого автентичного пабу «Поросятко і Свисток».

Після обіду на нас чекає зустріч із справжнім маорійським шаманом і хілером в єдиному в світі житловому селі маорі, яке розташувалося в долині гейзерів. Ми побачимо повний цикл виверження найвищого в Південній півкулі гейзера Похуту, почуємо чарівні зцілюючі звуки флейт та інших духових інструментів, і навчимося бойовому танцю Хака.

Після обіду повертаємось до Роторуа, трохи відпочиваємо, а далі у нас вечірнє відвідування стилізованої Mitai Māori Village, де ми зможемо ближче познайомитися з войовничими аборигенами Нової Зеландії, поговоримо «за життя», можливо, трохи потанцюємо та поспіваємо.

Послухаємо легендарну войовничу пісню Хака.

 Скуштуємо дещо з маорійської кухні Хоні. Ще одна сотня чудових фотографій вам забезпечена.

Ніч у Rotorua.

Загальний кілометраж 90 км.

День 5
24
.01.2024

У нас сьогодні великий та насичений день. Треба все встигнути, тож прокидаємося рано. Самостійно снідаємо. Завантажуємося в джипи. Заправляємо машини. Виставляємо точки на картах. Спершу їдемо у Waikite Thermal Pools, де годинку купаємось у термальних басейнах.

 Потім переїжджаємо, а далі перепливаємо на човні до надзвичайно гарного геотермального парку Orakei Korako. Ідемо гуляти до Ruatapu Cave. Колись поряд тут було поселення маорі. Їхньою мовою Оракеї Корако означає «блискуча прикраса». Печера Руатапу (Ruatapu Cave) та Дзеркальний Ставок (Pool of Mirrors) були священними для маорійських жінок, а чоловікам вхід був заборонений.

Жінки маорі використовували ці місця для ритуальних церемоній, присвячених народженню дітей або підготовці до вступу до шлюбу. Вони співали пісні waiata, які були чутні аж на іншій стороні річки, через особливу форму гроту. Крім цього, печера Руатапу нічим не примітна, це просто грот у скелі, але ліс навколо просто неймовірно чарівний.

У 1900 році була проведена спеціальна церемонія, щоб дозволити чоловікам вхід до печери, і після цього весь парк Оракеї Корако відкрили для туристів. До 1930-х років відвідувачів переправляли на традиційних човнах waka, потім на звичайних, а в другій половині 20-го століття вже на моторних. У 1937 році тут відкрився курорт, який існує й досі. Обідаємо на території парку.

 

Переїзд 286 км до міста New Plymouth. По дорозі, ближче до заходу сонця, дивимося відоме у фотографів місце «Три Сестри» і, якщо дозволить відлив, то гуляємо пішки біля цих красивих скель і арок.

Після приїзду до міста заселяємось в готель на 2 ночі. Вечеря. Відпочинок.

Загальний кілометраж на сьогодні — 370 км.

День 6
25
.01.2024

День у нас сьогодні непростий, але напрочуд гарний. Ми здійснимо передсвітанковий трекінг на надзвичайно красивий вулкан Таранакі. Встаємо вночі задовго до світанку. Переїзд 20 км до місця старту треку, де ставимо на стоянку машини, беремо ліхтарики та близько 2-х годин йдемо до дуже гарного гірського озера на схилі вулкана, звідки можна сфотографувати неймовірні види світанку над Таранакі.

При висоті 2518 метрів вулкан Таранакі є одним із найсиметричніших конусів у світі і має велику схожість із Фудзіямою. Саме тому він і зображений у кінофільмі  «Останній самурай» як один із важливих персонажів, а Том Круз виступає у цьому ж фільмі головним героєм. Хто бував у Японії, той, потрапивши сюди, оцінить схожість цих двох вулканічних вершин. Маорі кажуть, що гора Таранакі виникла на цьому місці внаслідок любовної незлагоди. Колись Таранакі жив у центрі острова Північний, але він постійно бився з іншим воїном-горою, Тонгаріро, за володіння дівою-горою Піхангою. Таранакі був переможений. Він відступив на південний захід, по дорозі прорубуючи ущелину — долину річки Уонгануї.

Таранакі має друге ім'я — Егмонт. У 1642 р. голландський мореплавець Тасман пропливав повз, ймовірно, похмурого дня, оскільки він не згадує про цю гору. Тільки 10 січня 1770 р. гора Егмонт постала перед очима європейця; ним був капітан Джеймс Кук, який дав горі ім'я колишнього Першого лорда адміралтейства Джона Персіваля Егмонта, який дуже допомагав Куку в організації його навколосвітніх експедицій, був його спонсором і просто хорошою людиною. Протягом століть ніхто, окрім маорі, не ступав на схили гори.

  Зараз територія навколо вулкана — це національний парк Егмонт. Парк був заснований у 1900 році, що робить Егмонт одним із найстаріших новозеландських заповідників. Парк має незвичайну форму у вигляді окружності, в чому можна переконатись, подивившись на знімки, зроблені з космосу. Площа заповідника становить приблизно 335 км².

Зустрівши світанок, насолодившись дивовижними краєвидами, ми неквапливо спускаємося по дуже гарному лісу до нашої стоянки, сідаємо в джипи та їдемо на відпочинок в готель. Обідаємо у місті. Розслаблюємося. На заході сонця невеликий переїзд (47 км) на мис Егмонт, щоб зробити гарні знімки заходу сонця, зафіксувавши на одному фото колоритний вулкан Фудзіяму-Таранакі і стильний маяк мису Egmont. Повернення до міста New Plymouth. Вечеря. Відпочинок.

Загальний кілометраж 140 км.

День 7
26
.01.2024

Прокидаємося, самостійно снідаємо, заправляємо машини та виїжджаємо у бік Веллінгтона. Бажаючі можуть знову зустріти світанок з видом на Таранакі, але в іншому тихому місці — біля озера Mangamahoe.

 

Переїзд до Веллінгтона 360 км. Дорогою ми відвідаємо Національний парк Тонгаріро — з боку гірськолижного курорту Оакуне і пройдемо стежкою до найвищого вулкана Нової Зеландії — Руапеху і далі до водоспаду — знімального майданчика одного з сюжетів «Володар перстнів».

Мовою маорі місця, на яких розкинувся сучасний Веллінгтон, називалися —

«Велика бухта Тара або голова риби Мауї». Місто вважається найбільшою вітряною столицею світу.

Намагаємось приїхати до міста до обіду. Одразу їдемо на набережну, щоб відвідати шикарний місцевий краєзнавчий музей, який насправді вартий того, щоб його побачити.

Тут представлено безліч артефактів та фотографій з історії освоєння Нової Зеландії та життя племені маорі.

Також варто звернути увагу на унікальні експозиції на першому поверсі будівлі, присвячені участі Нової Зеландії у Першій Світовій Війні.

Заселення в готель у центральній частині міста. Вечеря. Відпочинок.

День 8
27
.01.2024

Знову ранній підйом. Нас чекає перший ранковий пором. Заздалегідь підганяємо джипи на місце збору в порту. Робимо чекін. Завантажуємось на корабель. Ми перепливаємо протоку та прибуваємо на Південний острів. Поромна переправа Веллінгтон-Піктон — не просто переправа на кораблі, який перевозить пасажирів, а і автомобілі, величезні контейнеровози та цілі вагони через ревучу Протоку Кука. За зізнаннями туристів, це красивий і захоплюючий круїз завдовжки 3,5 години морського переходу, прикрасою якого є глибокі Мальборо Фіорди. Пором йде повільно і велично вздовж берегів, покритих яскравою зеленню, що дає нам можливість милуватися ними з відкритої палуби. А може, і пощастить побачити касаток або дельфінів, які граються.

Прибуваємо в порт Піктон, який розташований у глибині Фіорда. На поромі можна трошки поспати, а також поснідати та попити кави. Після вивантаження з корабля, ми їдемо 26 км на обід та винний тестинг у знамениту своїми совіньйонами долину Мальборо.

Відвідуємо 3-4 рекомендовані Паганелями виноробні. Насолоджуємося ароматними винами і не забуваємо прикупити собі на згадку кілька пляшечок вина, які особливо сподобалися.

Далі невеликий переїзд до сусіднього містечка Бленем. Заїжджаємо до супермаркету та закуповуємо їжі на сніданок. Заселення в готель. Вечеря. Відпочинок.

День 9
28
.01.2024

Відпочили, прокидаємося, самостійно снідаємо, заправляємо машини, проводимо короткий брифінг за маршрутом руху. Розставляємо точки на картах. Сьогодні великий переїзд. Виїжджаємо на захід до озера Ротороа, потім уздовж ущелини річки Булла до західного берега Південного Острову, до Тасманового Моря, яке несамовито реве. Далі вже на Південь до всесвітньо відомих «Блинчикових скель». Мовою маорі це місце зветься Punakaiki. Тут ми прогуляємось 30-40 хвилин. Розімнемо ноги.

Зробимо ще десяток гарненьких фото, поп'ємо кави та перекусимо у місцевому кафе.

Ще 46 км шляху по дуже мальовничій дорозі до містечка Greymouth. Вечеряємо. Після вечері переїзд 36 км, щоб у темряві насолодитися незвичайним видовищем. Ми з вами потрапимо в ущелину, де вночі сяють тисячі вже знайомих нам світлячків.

Ось тільки вони розташувалися не на стелі печери, а просто неба, на стінках ущелини, покритої мохами і дрібними папоротями. Важливо зберігати тишу і не лякати світлячків ліхтарями.

Далі фінальний невеликий переїзд до містечка Hokitika. Заселення в готель. Відпочинок.

Загальний кілометраж на сьогодні 525 км.

День 10
29.01.2024

Висипаємось. Неквапливо снідаємо та п'ємо свою каву. Завантажуємо речі в джипи та їдемо мити золото. Почнемо цей день, як справжні золотошукачі. Невеликий переїзд— і ми потрапляємо до музею золотовидобувачів, який розташований просто неба.

Ми відвідаємо ціле містечко золотошукачів, яке спеціально зберегли для майбутніх поколінь. Тут можна поблукати серед старовинних будинків, у яких лежить приладдя того часу, зайти до церкви, покататися древньою залізницею на такому ж древньому поїзді.

Перша золота лихоманка Західного узбережжя Нової Зеландії вибухнула у 1860-х роках. Швидко виросли поселення Хокітіка (Hokitika) та Росс (Ross) — місце дії роману «Світила», за який його авторка, Елеонора Каттон (Eleanor Catton), у 2013 році отримала Букерівську премію.

У розпал лихоманки в Хокітіці було 72 готелі і майже не було жінок. Саме в ті дні «дике Західне узбережжя» заслужило репутацію місця пануючого беззаконня, і стало справжньою принадою для заповзятливих піонерів і різних диваків. Як і сьогодні, в ті часи старателі зберігали в таємниці будь-яку інформацію про свої заповітні копальні, всіляко заплутували сліди по шляху до них, розпускали хибні чутки, щоб відвадити конкурентів від багатих ділянок.

З того часу минуло більше століття, і Хокітіка продовжує залишатися містечком, в якому процвітає безліч  ювелірних магазинчиків, а лотки та інші пристосування для видобутку там можна легко купити або взяти в оренду.

У цих місцях миють золото і зараз...

 У Новій Зеландії для вільного відвідування та старательства відкрито 17 офіційних ділянок видобутку. До них, як правило, легко дістатися звичайною дорогою, цікавість до такого проведення часу походить від людей з хобі та туристів, оскільки там можна використовувати тільки найпростіше обладнання – лотки та лопати. Для видобутку в будь-якому іншому місці потрібен дозвіл, і на сьогоднішній день у країні їх  видано усього близько 400.

Видобувши декілька крупинок заповітного золота, ми їдемо Західним узбережжям у бік знаменитих Новозеландських Південних Альп. Поспішаємо встигнути до заходу сонця дістатися озера Matheson, щоб зі спеціальної точки зробити ось такі гарні кадри, коли вечірнє сонце забарвлює в жовтогаряче дві головні вершини цієї країни: Гору Тасмана (3497 метрів) та Гору Аоракі (3724 метри). А вони, в свою чергу, відбиваються на дзеркальній поверхні озера Matheson.

Після заходу сонця переїжджаємо до FOX GLEICIER. Вечеря. Відпочинок. Ніч у мотелі. Загальний кілометраж 236 км.

День 11
30
.01.2024

Ранній підйом. Бажаючі можуть зустріти світанок на березі Океану, щоб побачити світанкові Південні Альпи прямо від краю моря або прогулятися знову до озера Matheson. На світанку там теж буває неймовірно гарно.

Далі, якщо погода дозволятиме, невеликий трекінг до оглядового майданчика, де ми помилуємося захоплюючим подих видом Південних Альп, лісів, льодовиків і найвищої вершини Нової Зеландії — гори Кука.

З найвищої гори Нової Зеландії спускається безліч льодовиків, одні з найвідоміших — Фокс та Франца Йосипа. Вони відомі незвичайним розташуванням — починаються далеко в горах, а далі течуть через дощові ліси та тануть майже біля Океану.

Рухаємось на південь дуже гарною і мальовничою дорогою. Людей все менше і менше, дерева все вище та вище! Зупиняємось для декількох прогулянок у найгарнішому папоротниковому лісі.

Ми побачимо справжній високий новозеландський хвойний ліс таким, яким його бачили ще динозаври. Новозеландська природа абсолютно унікальна, більшість місцевих рослин і тварин не зустрічаються більше ніде на планеті. Цей архіпелаг настільки давно відокремився від стародавніх суперматериків і так довго був ізольований океаном від решти суші, що еволюція тут пішла незалежним шляхом. Багато з тутешніх рослин дуже архаїчні, споріднені з ними види на континентах вимерли багато мільйонів років тому. Але деревоподібні папоротники такі ж, як і у всьому іншому підмісячному світі.

Перетинаємо Південні Альпи із заходу на схід, слідуючи руслу гірських річок Хааст та Макарора. Дуже мальовничі дикі місця. Ліс росте на, практично, вертикальних скелях.

Ми зупинимося і прогуляємося стежкою до одного з водоспадів. Ліс тут вже зовсім інший, ніж на узбережжі. Коріння дерев не відразу йде вглиб, а спочатку зміями розповзається по поверхні.

Саме так, як ви бачили у фільмі «Володар Перснів»! Надвечір ми прибуваємо у мальовниче містечко Wanaka.

Загальний кілометраж на сьогодні становитиме 285 км.

Заселення у мотель. Вечеря. Відпочинок.

День 12
31.01.2024

  Цей день у нас присвячений одному із найвідоміших новозеландських треків Roys Peak Track. Ми прокидаємося, снідаємо, готуємо черевики та трекінгові палиці. Переїзд від мотелю до місця старту треку 8 км. Сходження до найвідомішої інстаграмної точки Нової Зеландії, де ми робимо фотографії над горами та хмарами.

  Трек займе у нас приблизно 5-7 годин. Загальний кілометраж походу близько 15-ти км. До обіду спускаємось на паркування та повертаємось до містечка Ванака.

 Трохи гуляємо містом, п'ємо каву та обідаємо. Робимо чергові фотографії знаменитого Wanaka Tree.

 Потім переїзд 70 км (із зупинками для фото у гарних місцях) у світову столицю адреналіну — місто Queenstown. Заселяємося в готель на 2 ночі. Гуляємо по вечірньому місту та набережній. Вечеря. Відпочинок.

Загальний кілометраж на автомобілі сьогодні 86 км.

День 13
01
.02.2024

Ми всі втомилися, і треба трохи перепочити. Попередні кілька тижнів у нас були вкрай насичені враженнями. Тож цей день у нас вільний. Ви можете провести його, виходячи з власних бажань та переваг. Квінстаун недарма називають світовою столицею адреналіну, тут винайшли стрибки банджі (тарзанка), зорбінг та багато іншого.

Квінстаун — популярний гірськолижний курорт взимку (коли в Європі літо), а в інший час трекінг та рафтинг, стрибки банджі та дельтаплан, гонки по вируючих гірських річках на швидкісних човнах; парашут; параплан; скелелазіння та інше.

Якщо адреналін не ваш стиль, то місто не залишить байдужим і любителя спокійного життя. Озеро Вакатіпу, Ботанічний сад, гольф, безліч ювелірних та сувенірних магазинів, канатна дорога до вершини оглядового пагорба, водні прогулянки, катання на конях — словом, вибір є. А можна просто валятися в ліжечку до 12-ти, а потім гуляти по найкращих ресторанах міста, попиваючи знаменитий Совіньйон долини Мальборо.

 Однак ми рекомендуємо зробити наступне: заздалегідь по телефону забронювати собі сніданок у ресторанчику при одному з місцевих виноробень (наприклад, у старовинному містечку Arrowtown, яке розташоване за 20 км від Квінстауна); потім прогулятися вуличками Arrowtown, повернутися до Квінстауна і там вже досхочу покататися на знаменитих червоних Jet катерах по гірській річці, а на вечерю піднятися канатною дорогою на оглядовий майданчик, де можна поїсти з видом на вечірнє місто.

Альтернативно можна відвідати ще одне цікаве місце: GLENORCHY – або Новозеландський ГОЛІВУД – невелике село, навколо якого розкидані найвідоміші місця зйомок «Володаря  Перснів» і «Нарнії», «Хоббіта» і «Росамахи», «Кінг-Конга» і «Куди приводять Сни». Ланч в одному з місцевих кафе, де напевно засиджувалися і актори вищезгаданих блокбастерів.

Відпочинок. Ночуємо в тому ж готелі в центральній частині міста.

День 14
02
.02.2024

У нас знову насичений день, і ми сьогодні побачимо ще одне культове місце Нової Зеландії — легендарний Мілфорд Саунд або фіорд Зникаючих Вершин. Цей фіорд названий Кіплінгом «восьмим дивом світу», по-маорійськи він називається — затока Піопіотахі або «Самотній дрізд» по-нашому.

 Дорога надзвичайно гарна. Навколо стоять вершини Чудового Гірського Хребета, він так і зветься — Чудовий.

Його запаморочливо-круті схили вгризаються в небо низкою скелястих вершин. Сама дорога знаменита своїми видами і носить неофіційну назву Авеню Зникаючих Вершин.

Щоб потрапити до Мілфорда, проїжджаємо через вузький темний тунель.

  Прорубаний він крізь вражаючу вертикальну стіну під перевалом Хоум; загальна довжина тунелю 1270 метрів, висота над рівнем моря 945 метрів; ні освітлення, ні облицювання немає.

   Грубий камінь, цілковита темрява і вода, яка капає зі стін! Загалом, жах. Машинам, які рухаються назустріч, роз'їхатися в тунелі неможливо. Та й не треба. За цей час очікування на світлофорі перед в'їздом у тунель (хвилин 15-20) можна побачити снігових гірських папуг Кеа.